Чи готові ви щось доправити за кордон для незнайомця?

Коли наступного разу ви полетите за кордон і незнайома людина попросить перевезти у валізі якусь річ, ви погодитесь?

Якщо у відповідь ви навідріз відмовитесь, а від самої думки перед очима пропливуть страшні картинки про те, як наївних наркокур'єрів на сто років кидають у в'язницю, не поспішайте панікувати — подумайте ще раз.

"З поїздок я завжди привожу всяку всячину для родичів і друзів, — каже 45-річний працівник французьких авіаліній Олів'є Каба. — А тепер можу не лише доставляти людям речі, а ще й отримувати за це гроші".

"За минулі два роки я заробив близько 1 000 євро (1 100 доларів; 860 фунтів)", - додає він.

Олів'є — постійний користувач Worldcraze. Це одна з трьох аналогічних компаній, заснованих порівняно недавно. Їхня мета — познайомити людей, які хотіли б купити щось в іншій країні, з пасажирами, в чиїх валізах є вільне місце і вони хочуть трохи заробити, попрацювавши перевізниками.

Задум полягає в тому, що покупець може швидко отримати товар, якого не продають і не імпортують у його чи її рідній країні (країна А), або за кордоном такий товар може бути набагато дешевшим (країна Б).

Пасажири, що летять з країни Б до країни А, виконують усі необхідні операції на веб-сайтах і в програмних додатках цих трьох компаній. Після цього вони можуть купити й перевезти товари для покупців. А потім домовитися про зустріч, щоб передати ці речі з рук у руки.

За останні 2 роки, каже Олів'є, чого тільки він не перевозив: від тримісячного запасу французької ковбачи салямі в США до пакунків японських солодощів "Токійський банан" і 20 кг зразків тканини для жінки, яка хотіла почати свій бізнес.

"Я відкриваю для себе речі, про які навіть ніколи не чув", — розповідає він.

Компанію Worldcraze заснували 2012 року французькі підприємці Фредерік Сімон та Ґійом Кеяр.

Якось у Нью-Йорку Фредерік помітив велику цінову різницю між джинсами Levi's у Франції та США. Так народилась ідея.

Нині, за твердженнями самої Worldcraze, компанія налічує 10 000 користувачів. Найчастіше вони доставляють продукцію Apple.

За кожну операцію Worldcraze бере з покупця 2,50 євро, а з пасажира — 10% від зароблених грошей, але не більше 10% вартості товару, який перевозять.

Сінгапурська компанія Ouibring має аналогічну бізнес-модель.

2016 року її заснували розробники Джоел Ґордон та Ендрю Крозіо. Кажуть, що в середньому Ouibring здійснює одну доставку щодня.

Товари перевозять найрізноманітніші: каву найвищого сорту з Японії до Угорщини, сумку-кенгуру для дитини з Таїланду до США, свічку з Індії та спрей-освіжувач повітря з Сінгапуру до Чехії.

"Для покупців це можливість отримати раніше недоступні для них товари, і крапка", — каже Джоел.

"Для перевізників [пасажирів, які перевозять речі] головне — одержати гроші й познайомитися з цікавими людьми, які будуть вдячні їм за допомогу. Вони можуть порадити, що подивитися в країні, до якої ви приїхали, а також куди вирушати далі".

Щоб не було ризику транспортування незаконних товарів чи підробок, обидві компанії (як Ouibring, так і Worldcraze) дозволяють користувачам купувати й забирати новий товар лише в сертифікованих крамницях.

"Наші користувачі не можуть придбати нелегальний товар тому, що вони скуповуються безпосередньо в магазинах", — повідомляє директор з маркетингу Worldcraze Констанс Клав'є Гомберг.

"Таким чином просто неможливо перевезти незаконний товар чи контрафактну продукцію. [І] пасажир повинен завантажити на наш сайт товарний чек, щоб довести законність товару".

Компанія також радить користувачам дізнаватися про легальність товару в країні призначення. Її працівники щодня перевіряють запити, здійснені на веб-сайті та в програмному додатку.

Засновник Ouibring Джоел Ґордон стверджує, що їхній сайт має також "систему модерації", яка "фіксує потенційно неправомірні запити і видаляє їх на вимогу".

За словами Джоела, компанія також радить користувачам у разі якихось сумнівів заповнити конфіденційну форму, і з ними зв'яжуться в найкоротший термін.

"Ми охоче даємо туристам поради з певних питань, — каже Джоел. — Зрештою, відповідальність за дотримання законів країни, до якої летить пасажир, лягає на його плечі".

Компанія Beck Friends з Мумбаї — ще одна фірма, яка допомагає пасажирам доправляти різні речі людям в інші країни. Її користувачі не обмежуються купівлею нових товарів.

Так нещодавно один турист перевіз із Чикаго до Мумбаї улюбленого плюшевого ведмедика, якого забула чотирирічна дівчинка на ім'я Гір.

Щоб уникнути проблем із безпекою, покупець та перевізник спочатку повинні бути зафренджені в соціальних мережах, таких як Facebook, LinkedIn чи Google+. Також користувачі мають завантажити копії двох чинних посвідчень особи, наприклад, паспорта і водійських прав.

Співзасновник Beck Діп Малхотра каже: "Безпека для нас — на першому місці. Тому ми розвиваємо надійну програмну платформу, яка сприятиме захисту користувачів".

Втім, коли доходить до митних зборів, усе ускладнюється. Бо в кожній країні вони різні. За твердженнями всіх трьох компаній, вони консультують користувачів щодо цих питань. Зрештою кінцевим платником мита повинен бути покупець.

Усі три компанії пропонують цілодобову підтримку (телефоном, у онлайновому чаті, електронною поштою), якщо турист матиме сумніви щодо якихось моментів чи зазнає труднощів.

Джоел Ґордон з Ouibring вважає, що проблеми з безпекою чи митницею не завадять розвитку його компанії.

"Ми прагнемо влитися в повсякденне життя різних країн, так, як це зробила, наприклад, Airbnb. Щоб завдяки людям в усьому світі транспорт, логістика й подорожі більш злагоджено працювали разом".