Вечіркам на Ібіці настав кінець?

Пляжний бар Sa Trinxa розташований на одному із білих піщаних пляжів, якими так славиться Ібіца. Під час літнього сезону з його даху звисає пальмове листя, динаміки пульсують від танцювальної музики, а молоді люди дорогою на море заходять на пізній обід та холодне іспанське пиво.

Проте віднедавна Sa Trinxa, як і багато інших закладів просто неба, що розташовані на острові, змушені слідувати новим жорстким правилам.

Цього року в барі зобов'язали приглушити музику, та навіть встановили пристрій, що контролює її гучність.

"Люди приходять сюди через музику", - говорить менеджер Альваро. "У вихідні дні я люблю ходити в спокійні місця, але ж це Sa Trinxa!".

Влада Ібіци заявила, що відтепер музика на відкритих майданчиках, таких як Sa Trinxa, має бути не більше 65 децибелів - це трохи голосніше, ніж звичайна розмова, але тихіше, ніж більшість пилососів.

Андреас Саймон входить до групи "Musica Si", або "Так музиці!", яку створили, аби боротися зі змінами.

Він показує мені відео, яке група надсилає в соціальних мережах. Він вказує на те, що середній звук шумів руху становить 70 дБ, а приземлення літака - до 110 дБ.

Пан Саймон розповідає, що представники влади прийшли, аби встановити пристрій, що обмежує музику, в одному пляжному барі в місті Сан-Антоніо о сьомій ранку.

І хоча бар був порожнім, а музика вимкненою, пристрій зафіксував 72 дБ. Власник запитав: "То кого ви оштрафуєте? Море, хвилі або вітер?".

Пан Саймон зазначає, що загальний підхід влади до регулювання не працює: "Ми просимо розглядати кожен випадок окремо. Якщо довкола закладу немає сусідів, то можна увімкнути музику голосніше".

"Уряд тут хоче, щоб люди зрозуміли, що музика - це шум. Але музика - не шум, музика - це частина культури, і має бути розумне рішення, тому що без музики цей острів помре", - зазначає він.

Діджей з Ібіци Марта, яка виступає під сценічним ім'ям Хофманн Лаліопарда, погоджується. Вона каже, що до маленьких закладів, які розташовані далеко від житлових районів, не потрібно застосовувати такі ж правила, як до таких супер клубів, як Ushuaïa.

"Вони хочуть зупинити все, - говорить вона. - Але ми об'єднуємося у різні групи: музиканти, художники та люди, котрі люблять мистецтво. Ми будемо боротися з цими правилами, які нам нав'язують. Ті частинки культури, які ще є на острові, дуже швидко зникають".

Незаконні вечірки

У минулому році Ібіцу відвідали 3,2 мільйона туристів. На чотирьох Балеарських островах: Ібіці, Форментері, Майорці та Мінорці туризм приносить 45% ВВП і третину всіх робочих місць.

Але балансувати між туристичним сектором та потребами місцевих жителів стає дедалі складніше.

Коли соціалістична коаліція отримала більшість у раді Ібіци у 2015 році, її головним лозунгом була перебудова туристичної сфери.

Вісенте Торрес Феррер - керівник управління з туризму Ібіци. Він каже, що немає проблем з гучною музикою в закритих клубах і що Ібіца має "найкращі дискотеки у світі". Але коли мова йде про відкриті місця - то варто зважати на потреби жителів острова.

"Ми знаємо, що для Ібіци дуже важливо, аби ми могли запропонувати туристам музику, і ми не хочемо це зупиняти. Проблеми виникають, коли гучна музика грає до пізньої ночі на незаконних вечірках на приватних віллах або у закладах просто неба", - пояснює він.

Пан Торрес Феррер вважає, що сучасна аудіоапаратура дозволяє, аби музика не виходила за стіни закладу, та звучала не гучно.

"Якщо у вас є тераса, і лише одна колонка, яка звисає зі стіни, то ви мусите грати музику дуже голосно, аби її було чутно аж за останнім столиком".

"Але якщо у вас є чотири колонки, і ви розташовуєте їх певним чином, то музика нікуди не зникає. Ви її чуєте навіть на малій гучності".

"Недостатньо поліцейських"

Зміни запроваджують також для того, аби змінити імідж острова, як місця для гучних вечірок. Бари в Сан-Антоніо тепер закриваються о 3-й ранку замість 5:00.

"Такий час закриття не означає, що Сан-Антоніо не хоче нічного життя. Якщо ви хочете продовжити вечірку, то можете піти до дискотек та святкувати вже там", - каже пан Торрес Феррер.

Але багато людей вважають, що рання комендантська година просто виштовхує гультяїв на вулиці, і проблема, від якої Сан-Антоніо справді страждає - це брак поліції.

Карлос народився на Ібіці та працює водієм таксі. "У нас дуже багато торговців наркотиками, і дуже мало поліції на вулицях", - говорить він.

Мартін Мейкпіс погоджується. Він переїхав до Ібіці з Великої Британії у 1991 році та називає себе видатним бізнесменом у Сан-Антоніо.

"Те, що вони закривають бари раніше, провокує більше проблем, ніж вирішує. Тепер тисячі людей опиняються на вулицях, і кожного разу це закінчується злочинами".

Я запитую його про повідомлення про проституцію та грабіжників в Сан-Антоніо.

"Це правда. Є банди, які провокують такі проблеми", - каже він, але стверджує, що влада могла б припинити це, якщо б хотіла.

"Більше поліції на нічних вулицях, могло б розв'язати проблему, але на жаль, вони не здатні це зробити".

Скорочення витрат

Так чому не стає більше поліції?

Директор з туризму Ібіци Вісенте Торрес Феррер покладає провину безпосередньо на колишній уряд у Мадриді та скорочення бюджетних витрат, які запровадив тодішній прем'єр-міністр Маріано Рахой після фінансової кризи 2008 року.

"Економічні проблеми мав весь світ, але Іспанія, зокрема, мала дуже великі проблеми, - пояснює він. - Тому вони сильно скоротили бюджети місцевих адміністрацій".

Ібіца звернулася до нового уряду в Мадриді з проханням дозволити їй більше витрачати на основні послуги та залучати більше поліцейських.

Острів також взявся за умови проживання для туристів, аби спробувати взяти вартість оренди житла під контроль.

Тепер туристам заборонено орендувати квартири на острові, а будинки чи вілли можна орендувати лише якщо власник нерухомості має ліцензію.

Безлюдний острів?

Та попри зміни, дехто прагне більшого. Місцева група під назвою "Prou!" - каталонський варіант гасла "Досить!" - нараховує 8 000 членів у Facebook.

Група прагне "відстояти та захистити" Ібіцу від навали туристів, злочинності, нелегального будівництва та екологічної шкоди, кажуть її члени.

Тим не менш, деяким місцевим жителям уривається терпець. Водій таксі Карлос каже, що дехто з 140 тисяч постійних мешканців Ібіци планує залишити острів назавжди.

За останні 10 років багато людей покинули Ібіцу, щоб почати нове життя на Майорці чи на материковій частині Іспанії, додає він.

Зміни в музичних закладах, нові години роботи барів та обмеження на житло вже призводять до змін: кількість туристів в липні зменшилася на 4%, а в серпні - на 3% у порівнянні з минулим роком.

Бізнесмен із Сан-Антоніо Мартін Макпейс, каже, що острів намагається розв'язувати давню проблему: як знайти баланс між потребами мешканців і туристів.

"Це ситуація з куркою та яйцем: без жителів у нас не буде туристів, без туристів у нас не буде жителів, нам потрібно знайти компроміс".

Повну версію репортажу ви можете послухати на Business Daily.