Бараняча нога, булка з хрестом і марципанові апостоли: що англійці їдять на Великдень

Середньостатистичний житель Британських островів до релігійних свят типу Великодня ставиться без фанатизму.

Дітворі влаштовують полювання на шоколадні яйця, а дорослі потім тихенько по кутках з'їдають ті, що залишилися незнайденими.

Піст, якщо його хто і дотримується, передбачає не повний перехід на вегетаріанську їжу, а відмову від чогось приємного, але не дуже корисного, на зразок шоколаду або алкоголю.

Останнього обмеження, до речі, дотримується королева Єлизавета II.

Наближення свята знаменується несподіваною появою в магазинах великих і малих шоколадних яєць і булочок з хрестом. Крім того, на Великдень теоретично належить з'їдати якесь запечене м'ясо.

Від цього громадянам, які не дотримуються особливих кулінарних традицій, типу мене, виходить велика користь. У перший понеділок після Великодня я радісно винесла з супермаркету величезну баранячу ногу, ціну на неї зменшили вдвічі.

І все сімейство (включаючи собаку, якій дісталися кістки) її радісно спожило, попри "неправильний" день.

Нога, як вона є

Раз вже я її згадала, то розповім вам мій найулюбленіший спосіб її приготування. Головне, що вам для цього знадобиться — це велика каструля, типу балії, куди нога могла б влізти цілою.

Процес дуже простий. Виливаємо в каструлю пару пляшок оцту, бажано хорошої якості, хоч бальзамічний, хоч простий винний, хоч яблучний. В останній раз я для цієї мети використовувала гранатовий соус.

Оцет розбавляємо водою так, щоб кислотність залишилася, але не занадто різка, і щоб вся ця рідина могла б ногу покрити "з головою".

Кидаємо туди ж чорний перець горошком, насіння коріандру (якщо воно у вас є), лавровий лист, хвости від кропу і петрушки, тобто все, що в будинку завалялося, додаємо цукор (необхідно для пом'якшення різкості) і доводимо до кипіння.

Кип'ятимо хвилин п'ять, після чого вогонь вимикаємо і негайно кладемо туди ногу. Бажано при цьому не обпектися. Все, про ногу можна забути на 24 години, або й більше. Нехай собі стоїть в куточку і просочується маринадом.

Безпосередньо в день поїдання її треба дістати, натерти сумішшю часнику і солі, і відправити в духовку. Скільки й за якої температури пекти ви, не сумніваюся, знаєте і без мене, тим більше що хтось любить м'ясо добре просмажене, а хтось — напівсире.

Подавайте з чим хочете, але для дотримання англійських традицій вам потрібен або соус з м'яти, або з журавлини. Якщо у мене ні того, ні іншого немає, то непогано йде і яблучне варення. Головне — щоб було солодко.

Але м'ясо м'ясом, а на десерт що? Пасок в англійців немає, зате є булочки з хрестом і пиріг під назвою Simnel cake.

Булочки, але не просто так, а з хрестом

Виготовлення хрестових булочок — не надто складна справа, якщо ви вмієте поводитися з дріжджовим тістом.

Ще краще, якщо у вас є хлібопічка з програмою на тісто. Вона істотно спрощує життя та економить час.

У цьому році я довела процес виготовлення хрестових булочок до повного спрощення, вмовивши нарешті свою хлібопічку видавати мені тісто відразу з родзинками.

Якщо цей предмет кухонної розкоші у вас відсутній, то діємо старим добрим ручним способом.

Приготуйте тісто з:

Після того, як ви всі ці компоненти змішали й тісто своє замісили (є залізне правило: місити до тих пір, поки воно не почне саме відставати від рук; в нього, до речі, можна додати й трохи рослинної олії) залиште його в тиші та спокої сходити приблизно годину.

Після того, як тісто розпухне (фахівці кажуть, що воно має збільшитися в об'ємі у два рази, але у мене ця вказівка ​​викликає справжню лють: це як ми його будемо вимірювати? Запхнемо в мірну склянку?), у нього треба додати сухофрукти.

Так, англійці кладуть родзинки та цукати з апельсинової шкірки практично в будь-яку випічку, і я цілком допускаю, що родзинки ви терпіти не можете. Але в такому випадку хрестові булочки вам ні до чого.

На цю кількість тіста вам знадобиться десь 120-150 грамів родзинок і цукатів. Деякі умільці радять додавати ще й свіжонатерту шкірку апельсину і порубане на дрібні шматки яблуко.

Можете ризикнути з яблуком, я поки що не пробувала.

Все це треба вмісити в тісто так, щоб воно розподілилося якомога більш рівномірно, і залишити підніматися ще на годину.

Наступний етап: розділити тісто на кульки й розкласти їх на деко, але так, щоб між ними залишалося місце. Вони будуть ще підходити.

Окремо треба змішати трохи борошна з водою, щоб вийшла замазка, схожа за консистенцією на зубну пасту, і цим намалювати на булках хрест.

І вірно! Знову дати їм спокій на годину, щоб вони в останній раз підійшли.

Після цього продукт можна відправляти в духовку. Результат відразу після того, як дістали з вогню, треба обмазати зверху пензликом, який ви попередньо змочили в розтоплений абрикосовий джем.

Коротше, набагато простіше піти та купити їх в магазині. Хоча, заради інтересу, можна і спробувати.

Simnel cake

З приводу етимології назви simnel ведуться суперечки. Начебто воно походить від латинського simila, що означає біле борошно відмінної якості. І перша згадка про такий пиріг зустрічається в літописі XIII століття.

Вважаю, що ви не здивуєтеся, якщо я вам скажу, що і в цьому випадку мова йде про велику кількість усіляких сухофруктів. І ще марципану.

І, чесно кажучи, не так уже й сильно цей пиріг відрізняється від різдвяного, хоча на смак трохи м'якший. Процес його виготовлення, до речі, набагато простіший, ніж хрестових булок.

Зате список інгредієнтів о-го-го який! Різних рецептів його приготування безліч. Цей належить Фелісіті Клоак, яка займається пошуком кращих рецептів для газети Guardian.

Отже, складові частини:

І ще мармелад або який-небудь джем для склеювання.

І останній акорд - 500 грамів марципану. Я знаю, що є особливо правильні люди, які навіть марципан роблять у домашніх умовах. Тут я вам не порадник, тому як сама не пробувала. Але я впевнена, що де-небудь в інтернеті він точно є.

Головне: зовсім необов'язково дотримуватися всіх умов з правильної кількості сухофруктів. Змішуйте в будь-якій пропорції. У мене в господарстві темних маленьких родзинок майже ніколи не буває, так я їх замінюю порубаною курагою.

Або кладіть родзинки одного сорту, нічого не трапиться. А замість тієї самої сумнівною глазурованої вишні завжди можна покласти якісь горіхи. Це, правда, вже не буде традиційно, але спрацює, не сумнівайтеся.

Що з цим робити?

А ось це якраз простіше простого.

Злегка нагріваємо молоко, кладемо туди шафран, нехай він настоїться, а молоко стане красивого оранжевого кольору!

В ідеалі мигдаль треба спочатку підрум'янити в духовці, а потім порізати на не надто дрібні частини.

Сухофрукти ж повинні настоюватися в алкоголі. До речі, вони це роблять просто чудово, якщо алкоголь спочатку закип'ятити, а потім на них вилити.

Тим часом збийте масло з цукром. У англійських кухарів це називається "до білого пухнастого стану". Я до сих пір не усвідомила, як масло може стати пухнастим, але збивайте подовше.

Змішайте всі сухі компоненти — борошно, пекарський порошок, сіль, спеції й товчений мигдаль.

Далі я виходжу з того, що кухонний комбайн у вас є. Якщо немає, то все це треба буде перемішувати вручну. Не занадто складно, але довго.

Отже, починаємо потихеньку змішувати яйця з маслом і цукром: вбиваємо по одному, після кожного додаємо якусь кількість сухої суміші. Потім туди ж кладемо і сироп (мед), і цедру.

Останній етап: все це перемішуємо з усіма компонентами, які залишились, включаючи й шафраново-молочну суміш.

Попереджаю, змішувати це справа тяжка і вимагає чималих м'язових зусиль. Так що, якщо у вас є кого для цієї мети пристосувати, то дуже раджу так і вчинити.

Власне кажучи, на цьому процес приготування закінчений. Писати про це довго, а ось робити якраз швидко.

Вистеліть форму для торта папером, в тому числі й по краях. Найкраще підходить форма роз'ємна, тому як інакше ви свій готовий пиріг будете діставати довго, і не факт, що вийде.

Закладаємо туди половину приготовленої нами суміші. Акуратно розгортаємо марципан, приблизно третину від загальної кількості, і накриваємо ним пирогову суміш. Тепер викладаємо решту "тіста", накриваємо листом промасленого паперу і відправляємо в духовку.

Температура вам потрібна зовсім невелика, 130 градусів, пектися ця справа має довго, дві з половиною-три години. Перевіряти готовність треба старим добрим способом — штрикнувши пиріг дерев'яною паличкою, або спицею, або зубочисткою, що вам більше подобається.

Готовому пирогу дати трохи охолонути, витягти його з форми (він виходить темний і важкий). Далі верх намазуємо розтопленим джемом і покриваємо другою третиною марципану.

А з третини, яка лишилася, ліпимо 12 кульок (одна за Ісуса, 11 - за апостолів, мінус Юда) і розміщуємо по краях.

Далі готовий пиріг можна ненадовго запхати під гриль, щоб марципан злегка підрум'янився.

Все, пиріг готовий. Тільки дайте йому як слід охолонути. До речі, він прекрасно поєднується з сиром. Правда, страшно калорійно. Втім, як і шоколадні яйця, і баранячі ноги.

Але хто ж дотримується дієти на свято? Вже точно не я!

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.